Транспортний детектив для непокірних селян у стилі чергового «покращення»
Приміське село Шляхове Бериславського району гуде: влікарні з інсультом 5 листопада опинився власник автобуса, який 10 роківсправно доставляв сільчан до райцентру зручним для них маршрутом. А хіба дивно,що так постраждав чоловік, коли напередодні представник перевізника-конкурентападала під колеса автобуса і викликала аж два наряди поліції, аби усунути йогоз дороги. А ще декількома днями раніше цей же власник разом із сільським головоюходили з «чолобитною» до районних чиновників, аби ті не нищили напрацьованиймаршрут, адаптований до потреб шляхівчан. Та влада сердито тупнула каблучком,гнівно стукнула кулачком, ще й приправила своє «Ні» матючком. «Іш ти, - мабуть,подумало високе «райстоличне» керівництво, - їздять тут без нашого дозволу, дехочуть! Треба їм покращення ввести, щоб знали, кому дякувати за користування дорогами».
Це ж те Шляхове, що разом з іншими трьома сільськимирадами вирішило створити ОТГ. Це ж воно з-під носа у влади забирає з 2019 року добрийшмат землі і чимало мільйонів із бюджету. То що, автобусний маршрут скасували,щоб непокірних селян провчити? Мовляв, раз ви відділяєтесь, то й нічогороз’їжджати через усе місто з північно-східної в північно-західну частину, а товигадали: треба в трудовий архів – ось їм зупинка, треба школярам у школу чи нагуртки – і їм у зручний час, вчителям треба вчасно дістатися вранці на уроки вШляхове – будь ласка; мамам з немовлятами, літнім і кволим до лікарні – і тудиїх, бачте, напряму з села везуть! Неподобство якесь! Треба їх з іншими селамизрівняти: безлюдними околицями їх на автостанцію закинути, а там уже хай «якхотять», добираються.
А чого ж: автобуси містом справно ходять кожніпівгодини, а до лікарні так і ще частіше. Що? Ще сім гривень треба будедоплачувати? Та яка різниця, 10 чи 17, врешті, можна й пішки прогулятися. Скородощі почнуться? Так усі ж бериславськими потоками бродять, а їм, бачте, черезусе місто їхати з комфортом хочеться!
Та ні, не може бути, щоб оце районна влада сама собітакий антипіар влаштувала одразу після того, як 3 листопада оголосили виборчийпроцес до Шляхівської ОТГ. Це ж що виходить? Кожна партія шанованих кандидатіву депутати ОТГ висуває, щоб перемогти, і влада не відстає – розшаркується передвиборцями, як вона дбає про їхні інтереси, як усе для людей, як цінностіМайдану кожним днем своєї роботи не покладаючи рук втілює, як європейські умовив бізнесі запроваджує, як не заважає ініціативу проявляти і кожне добрепочинання підтримує, а особливо децентралізацію. То що ж виходить – все це однієюрукою і на словах? А іншою «к ногтю»? А може, це у владу диверсанти проникли і намагаютьсязсередини підірвати довіру до неї?
Зовсім селяни-шляхівчани заплутались. Виходить, власникавтобуса, який 10 років поспіль день у день дбав про регулярне сполучення з«рай столицею», поганий, чи що? Що ж він не так робив? Може, що водіїв змушувавхвилина у хвилину дотримуватись графіку руху (як у Європі)? Може, що рейси не скасовувалинавіть в ожеледицю, а щоб дорога була безпечною, перед цим сам їхав легковикомі на спусках-підйомах власноруч розсипав протиожеледну суміш, придбану завласні кошти? Зі Шляхового їхав, щоб у Бериславі дороги посипати. Вночі їхав.
Бо перший рейс о 6:00. Ну, звісно, робив це не з альтруїстичних міркувань, а зжорсткого бізнесового розрахунку: щоб клієнт тобі довіряв, ти маєш йогоповажати і повагу свою доводити щоденно.
А хто ж той перевізник, що тепер безлюдною околицею шляхівчанна автостанцію закидатиме? Кому «райстолиця» дає зелене світло? Знають селяни,кому, й дивуються: їм є що розказати про особу, що так жертовно під колесаавтобуса падала. Пам’ятають її «подвиги» в селі, бо в суді й досізустрічаються, щоб їх «розгребти». Словом, класика жанру в кращих традиціях –ні, не тих совдепівських, коли автобус «Шляхове – Берислав» мирно курсував містомі селом дев’ять разів на день, справно розвозячи пасажирів від районної лікарнідо останньої сільської вулиці й назад …
Ех, де ви, крила Майдану, крила Небесної Сотні? Ви майстернозатулені високими трафаретними фразами Його Величності Чиновника. Україна…бла-бла-бла… патріотизм… бла-бла-бла… ворог… бла-бла-бла… Отак і пильнуй, щоскоро ті крила й на горизонті не з’являться, а небосхил знову щільнозатягнеться суцільними, щоправда, новітніми, «покращеннями».
Петро Ярмоленко