Події у Придністров’ї: реакція керівництва та можливі варіанти розвитку подій від ISW

28 лютого в Тирасполі відбувся «з’їзд депутатів усіх рівнів» самопроголошеної «Придністровської молдавської республіки». За підсумками якого було ухвалено резолюцію, в котрій Придністров’я звернулося до рф з проханням про так званий «захист». Окрім того, представники «влади» нагадали, що на підконтрольній їм території проживає понад 200 тисяч громадян росії. Влада Молдови одразу прокоментувала дану подію та запевнила, […]

28 лютого в Тирасполі відбувся «з’їзд депутатів усіх рівнів» самопроголошеної «Придністровської молдавської республіки». За підсумками якого було ухвалено резолюцію, в котрій Придністров’я звернулося до рф з проханням про так званий «захист». Окрім того, представники «влади» нагадали, що на підконтрольній їм території проживає понад 200 тисяч громадян росії.

Влада Молдови одразу прокоментувала дану подію та запевнила, що загрози нової ескалації та дестабілізації регіону у зв’язку зі зверненням самопроголошеного Придністров’я по допомогу до росії немає. Прес-секретар уряду Молдови Даніел Воде запевняє, що дана подія не варта навіть найменшої уваги.

«Ми не бачимо небезпек дестабілізації. Ми дуже уважно стежимо і повторюємо, що цей регіон теж хоче миру і безпеки. А те, що відбувається в Тирасполі, це пропагандистська подія, виверт, який не заслуговує на прямі трансляції іноземних журналістів або напружені заголовки в новинних бюлетенях», – заявив речник уряду Молдови.

В Міністерстві закордонних справ України, коментуючи результати «з’їзду депутатів усіх рівнів» невизнаного Придністров’я заявили, що проблемні питання економічного та соціально-гуманітарного характеру між Кишиневом і Тирасполем варто розв’язати мирно та «без жодних деструктивних зовнішніх втручань». Україна при цьому виступає за мирне врегулювання придністровського конфлікту з дотриманням суверенітету та територіальної цілісності Молдови.

«Ми вважаємо переговорний формат «5+2» нефункціональним у звʼязку з присутністю у ньому держави-агресора росії, яка не може виступати у ролі миротворця в жодному мирному врегулюванні», – заявили в українському МЗС.

Там також нагадали, що Київ продовжує виступати за якнайшвидше виведення з Придністров’я російських військ, утилізації боєприпасів на складах, а також переформатування місії на Дністрі з військової у цивільну.

«Протягом десяти років Україна протистоїть російській агресії та вже понад два роки чинить опір повномасштабному вторгненню росії. Наша держава, як ніхто інший, знає, що таке жахи війни, та якою є ціна миру. Ми докладаємо та продовжимо докладати всіх зусиль для збереження стабільності та зміцнення безпеки в Європі, а також запобігання будь-яким спробам росії дестабілізувати Молдову чи інші країни нашого регіону», – йдеться в заяві.

Також у МЗС заявили, що України лишається учасником процесу врегулювання в регіоні та вважає основною метою інтеграцію регіону до складу Республіки Молдова.
Напередодні президент України Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Молдови Маєю Санду, де очільники країн обговорили нещодавні події у Придністровському регіоні Молдови та спроби росії дестабілізувати там ситуацію.

«Дякую за ваші слова підтримки. Ми абсолютно на вашому боці. Ми підтримуємо вас і ваших людей», – наголосив Зеленський.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов наголосив, що кремль в свою чергу все ж не отримав очікуваного результату від заяви так званої «Придністровської Молдавської Республіки» до рф стосовно захисту від Молдови.

В Інституті вивчення війни (ISW) тим часом спрогнозували кілька імовірних варіантів дій російської влади на заклики «депутатів» невизнаного Придністров’я про допомогу, які так чи інакше пов’язані з дестабілізацією ситуації в Молдові.

кремль поки що не дав жодних сигналів до ескалації після з’їзду придністровських «депутатів». Загалом перша реакція була невиразною, проте президент рф путін може відреагувати на вимоги Придністров’я під час свого виступу перед федеральними зборами росії 29 лютого, припускають в Інституті вивчення війни.

Аналітики нагадують, що Кремль використовував ідею захисту «співвітчизників за кордоном» для виправдання окупації військами рф Придністровʼя з 1992 року, а чиновники цього регіону Молдови, ймовірно, зробили заклики до місцевих жителів із російським громадянством, щоб створити додаткові інформаційні умови для ескалації російської активності в Придністровʼї та Молдові в цілому.

В Інституті вивчення війни допускають такі подальші варіанти дій російської влади:

кремль може вирішити не вживати жодних заходів одразу після з’їзду 28 лютого, однак путін може вирішити задовольнити ці вимоги пізніше.

кремль може посилити дипломатичний тиск на Молдову, щоб змусити її скасувати нещодавно прийнятий Митний кодекс, який набув чинності 1 січня 2024 року. Зміни, внесені Молдовою до Митного кодексу, мають важливе значення для приведення Молдови у відповідність до норм ЄС на шляху країни до членства в Євросоюзі.

кремль також може спробувати надати додаткову військову допомогу придністровським силам у майбутньому, хоча наразі незрозуміло, яким чином він сподівається доставити військову техніку або особовий склад до Придністров’я.

У Держдепі США натомість заявили, що твердо підтримують суверенітет і територіальну цілісність Молдови після заклику з’їзду «депутатів» невизнаного Придністров’я до росії,

«З огляду на дедалі агресивнішу і дестабілізуючу роль росії в Європі, ми дуже уважно стежимо за діями рф в Придністров’ї і за ширшою ситуацією в регіоні», – наголосив речник Держдепу США Метью Міллер.

Сполучені Штати твердо підтримують суверенітет і територіальну цілісність Молдови в межах її міжнародно визнаних кордонів, додав він.

«Ми продовжуємо заохочувати Кишинів і Тирасполь до спільної роботи і пошуку рішень нагальних проблем громад по обидва боки Дністра», – наголосив речник.