Чарлі Співак: життя та музика легендарного трубача

Чарлі Співак, відомий як «Людина, що грає на найсолодшій трубі у світі», залишив незабутній слід в історії американської музики завдяки своєму унікальному стилю та лідерству біг-бенду в 1940-х роках. Народжений в Україні, він емігрував до США в дитинстві, де його талант до гри на трубі розквітнув у бурхливу епоху свінгу. Хоча Співак працював із провідними джазовими музикантами, його власний оркестр зосередився на мелодійній танцювальній музиці, що принесла йому популярність серед широкої аудиторії. У цій статті ми досліджуємо життя, кар’єру та музичну спадщину Чарлі Співака, чиї ніжні балади та популярні мелодії досі викликають захоплення.
Його шлях від юного емігранта до зірки біг-бенду є прикладом наполегливості та відданості мистецтву. Попри те, що Співак не був відомий імпровізаційним джазом, його солодкий звук труби та вміння вести оркестр зробили його одним із найвизначних музикантів епохи свінгу. Від виступів у легендарному Glen Island Casino до записів із такими зірками, як Нельсон Ріддл та Ірен Дей, Співак створив музику, яка ідеально поєднувала романтику та танцювальний ритм, ставши символом золотої ери біг-бендів.
Ранні роки та початок кар’єри
Чарлі Співак (Сендер Співаковський) народився 17 лютого 1907 року в селі Триліси Київської губернії, що на той час входила до складу російської імперії (нині Україна). У 1910 році, у віці шести років, він разом із сім’єю емігрував до США, оселившись у Нью-Гейвені, штат Коннектикут. Там, у віці десяти років, Чарлі почав навчатися грі на трубі, демонструючи ранній талант. У підлітковому віці він уже грав у шкільному оркестрі та місцевих групах, а згодом приєднався до оркестру Джонні Кавалларо. У 1924 році Співак став частиною біг-бенду Пола Спехта, де пропрацював до 1930 року, відточуючи свої навички як трубач.
Протягом 1930-х років Співак співпрацював із низкою відомих оркестрів, зокрема Бена Поллака (1931–1934), братів Томмі та Джиммі Дорсі (1934–1935), Рея Нобла (1935–1936), Боба Кросбі (1938), Томмі Дорсі (1938–1939) та Джека Тігардена (1939). У цей період він також працював студійним музикантом із такими легендами, як Гленн Міллер, Гас Арнгейм та радіооркестром Реймонда Скотта. У 1935 році Співак взяв участь у записі композиції «Solo Hop» Гленна Міллера, демонструючи свій талант як провідний трубач.
Charlie Spivak-Porgy And Bess

Створення власного оркестру
Наприкінці 1939 року, за підтримки та фінансової допомоги Гленна Міллера, Співак зробив першу спробу сформувати власний біг-бенд у Вашингтоні. Хоча цей проєкт провалився протягом року, Співак не здався. У 1940 році він очолив уже існуючий оркестр Білла Даунера, який став основою для його успішного біг-бенду. Цей оркестр швидко здобув популярність, виступаючи в таких престижних місцях, як Glen Island Casino в Нью-Рошеллі, Голлівудське Паладіум та готель Pennsylvania у Нью-Йорку. У 1940-х роках оркестр Співака став одним із найуспішніших танцювальних колективів США, посідаючи високі місця в опитуваннях журналу Down Beat як найкращий «солодкий» біг-бенд: третє місце у 1942 році, друге у 1943 та 1945 роках і перше у 1944 році.
Charlie Spivak & His Orchestra 1944 "Time Alone Will Tell" Alvin Stoller, June Hutton & Stardusters

Оркестр Співака спеціалізувався на мелодійній танцювальній музиці, виконуючи переважно балади та популярні мелодії. Хоча Чарлі працював із джазовими музикантами, його стиль залишався далеким від імпровізаційного джазу, зосереджуючись на м’якому, приємному звучанні, яке ідеально підходило для танців. Його фірмовий «солодкий» звук труби, який критик Дейв Декстер переконав його виконувати без сурдини, став візитівкою оркестру. До складу гурту входили талановиті музиканти, такі як барабанщик Дейв Таф, басист Джиммі Міддлтон, трубач Лес Елгарт, саксофоніст Дон Раффелл, тромбоніст Нельсон Ріддл (який також створював аранжування) та вокалісти Джун Гаттон та Ірен Дей.
Charlie Spivak - Hop Skip and Jump

Музична спадщина та особисте життя
Оркестр Чарлі Співака записав низку хітів, серед яких виділяються його фірмові композиції «Let's Go Home», «Autumn Nocturne» та «Star Dreams». У 1940-х роках гурт регулярно виступав на радіошоу, таких як Kate Smith Show та Parade of Spotlight Bands, а також з’являвся в голлівудських фільмах, зокрема Pin Up Girl і Follow the Girls. Попри труднощі воєнного часу, коли багато музикантів були призвані до армії, Співак зберігав популярність, залучаючи нових талантів, таких як вокалісти Гаррі Стівенс, Томмі Мерсер та Ірен Дей, яка згодом стала його дружиною в 1950 році.
Чарлі Співак був тричі одружений. Його першою дружиною була Фреда Браверман (1932–1947), другою – вокалістка Ірен Дей (1950–1971, до її смерті), і третьою – співачка Вілма «Даббі» Ламберт, з якою він одружився в 1974 році. У 1960-х роках Співак оселився в Південній Кароліні, де продовжував виступати в ресторані Ye Olde Fireplace у Грінвіллі, ставши там місцевим улюбленцем. Його виступи приваблювали слухачів із різних штатів, а новорічні шоу навіть транслювалися по телебаченню.
Charlie Spivak -Final recording session 1981 "I'll Walk Alone"

Чарлі Співак помер 1 березня 1982 року в Грінвіллі, Південна Кароліна, від раку кісток у віці 75 років. Його спадщина живе в записах його оркестру та в пам’яті шанувальників музики свінгу. Хоча він не вважався джазовим імпровізатором, його солодкий звук і талант як лідера біг-бенду зробили його однією з ключових фігур епохи, а його музика продовжує надихати любителів класичного американського джазу.