Верховний Суд розставив крапки над «і» у процедурі чарджбеку: коли банк не зобов’язаний повертати гроші

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі № 757/19840/20-ц, яке створює важливий прецедент для клієнтів банків. Суд постановив: ініціювання процедури чарджбеку (chargeback, оскарження платежу) — це право, а не обов’язок банку. Про це повідомляє Судово-юридична газета. ► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Суть конфлікту: $112 500 на рахунки псевдоброкерів

Позивач у 2017 році добровільно здійснив 22 транзакції через Приватбанк на користь компанії Trade12 (Exo Capital Markets Ltd) для торгівлі на біржі. Загальна сума склала $112 500. Згодом клієнт заявив, що послуг не отримав, а компанія виявилася шахрайською, і почав вимагати від банку повернути кошти через механізм чарджбеку.

Банк оскаржив лише частину платежів, за якими вдалося повернути невелику суму. Щодо решти транзакцій банк відмовився ініціювати арбітраж у платіжних системах. Клієнт подав до суду, намагаючись стягнути з банку $102 500 збитків.

Чому Верховний Суд став на бік банку? П’ять ключових висновків

Верховний Суд підтримав позицію апеляційної інстанції та сформував чіткі тези щодо відповідальності фінансових установ.

Чарджбек — це право банку, а не його обов’язок. Правила Visa та MasterCard дозволяють банку самостійно вирішувати, чи є достатньо підстав для оскарження. Банк не зобов’язаний ініціювати цю процедуру автоматично за кожним запитом клієнта.

Інвестиції не підлягають поверненню. Згідно з правилами MasterCard, операції, пов’язані з інвестиціями, валютними торгами та переказами на брокерські рахунки, не підлягають оскарженню, якщо кошти були успішно зараховані на рахунок торговця.

Добровільність понад усе. Оскільки клієнт сам підтверджував платежі та розумів їхню суть, банк не може вважатися винним у втраті цих коштів.

Банк — лише виконавець. Банк-емітент не несе відповідальності за шахрайські дії третіх осіб (брокерів, онлайн-магазинів), якщо він належним чином виконав платіжне доручення клієнта.

Відсутність складу цивільного правопорушення. Суд не побачив прямого зв’язку між діями банку та збитками клієнта. Збитки виникли через дії шахраїв, а не через відмову банку в чарджбеку.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд відхилив касаційну скаргу позивача та залишив у силі рішення Київського апеляційного суду. Суд також підтвердив, що банк-емітент не несе фінансової відповідальності за збитки клієнта, якщо вони виникли внаслідок шахрайських дій третіх осіб, за умови, що клієнт добровільно здійснив платіж, а правила платіжної системи не передбачають можливості оскарження таких операцій.

Які наслідки це має для українців

Це рішення означає, що користувачі карток несуть повну персональну відповідальність за перекази на користь сумнівних інвестиційних платформ, онлайн-казино або неперевірених брокерів.