З 2026 року Мінфін запроваджує повний перехід у «цифру» первинного фінмоніторингу
З 1 січня 2026 року в Україні кардинально змінюються правила подання звітності для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Міністерство фінансів повністю відмовилося від паперового документообігу в цій сфері, запровадивши обов'язковий цифровий формат та переглянувши дедлайни. Про це повідомляє Міністерство фінансів України 5 січня. Тільки «цифра»: кінець епохи Word-файлів
Головне нововведення — повна відмова від використання паперових носіїв та текстових редакторів (на кшталт MS Word) для формування річної адміністративної звітності (форма № 2-фінмон).
Відтепер вся процедура перенесена на єдиний вебпортал використання публічних коштів. У спеціальному розділі порталу створено новий онлайн-інструмент, який дозволяє не лише подати звіт, а й автоматизувати цей процес.
Система пропонує бізнесу низку переваг: Автоматична перевірка: Сервіс самостійно проводить логічний та арифметичний контроль даних ще на етапі заповнення, що унеможливлює більшість механічних помилок.
Миттєвий фідбек: Користувач одразу отримує підтвердження про успішне прийняття документа.
Зниження ризиків: Мінімізація технічних помилок автоматично зменшує ймовірність отримання штрафів за некоректну звітність. Новий календар для бізнесу
Для того, щоб підприємці могли без поспіху адаптуватися до нових вимог та якісно підготувати дані, регулятор подовжив терміни подання документів.
Новий графік звітування виглядає так: До 25 січня (року, наступного за звітним) — кінцевий термін подання основного звіту.
До 30 січня — дедлайн для подання виправленого звіту, якщо в першому варіанті було виявлено неточності. Кого це стосується
Нові правила є обов'язковими для тих суб'єктів фінмоніторингу, нагляд за якими здійснює безпосередньо Мінфін. До цього переліку входять представники так званих «ризикових» професій та бізнесів, через які можуть відмиватися кошти: Гральний бізнес: організатори азартних ігор (казино, букмекери, лотереї, зали ігрових автоматів, онлайн-покер).
Професійні консультанти: аудитори, бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, податкові консультанти.
Ринок нерухомості: рієлтори та посередники. Торгівля цінностями: дилери у сфері мистецтва, продавці дорогоцінних металів та каміння.
Хто такі СПФМ і чому за ними стежать
Абревіатура СПФМ розшифровується як «суб'єкт первинного фінансового моніторингу». У глобальній системі боротьби з відмиванням грошей (AML) це перша лінія оборони.
Держава не може самостійно відстежити кожну транзакцію в країні. Тому цей обов'язок покладено на бізнеси, які працюють з великими сумами грошей або активами. Наприклад, рієлтор бачить, хто купує квартиру за готівку, а казино бачить, хто робить мільйонні ставки.
Завдання цих суб'єктів — ідентифікувати клієнта та повідомити Держфінмоніторинг про підозрілі операції.