Китай посилює боротьбу з криптовалютами: що заборонили в країні
Китайська влада оголосила про нове посилення регулювання криптовалютного сектору, зосередивши увагу на стейблкоїнах і токенізації реальних активів. Відповідне повідомлення оприлюднили одразу вісім національних регуляторних органів, серед яких Народний банк Китаю та Комісія з регулювання цінних паперів КНР, передає Coin Desk. Чому Китай ухвалив таке рішення
У документі регулятори заявляють, що на тлі глобальної фінансової нестабільності та технологічних змін спекулятивна активність, пов’язана з віртуальними валютами і токенізацією активів, створює нові ризики для фінансової системи.
Саме це, за словами влади, і стало підставою для посилення контролю. Незаконними визнаються торгівля, випуск або посередництво в операціях з цифровими валютами, зокрема з біткоїном, ефіром та стейблкоїнами на кшталт USDT.
Заборона поширюється не лише на китайські компанії, а й на іноземні організації та фізичних осіб, які надають подібні послуги на території КНР.
Окремо регулятори наголосили, що вітчизняним компаніям заборонено випускати цифрові валюти за кордоном без дозволу держави, навіть якщо діяльність ведеться через іноземні філії або дочірні структури.
Акцент на стейблкоїнах
Особливий акцент зроблено на стейблкоїнах, які влада розглядає як потенційну загрозу фінансовому суверенітету. У документі зазначається, що такі активи фактично відтворюють функції державних грошей, а отже можуть підривати монетарний контроль.
«Стейблкоїни відтворюють ключові функції суверенних валют і становлять ризик для фінансової стабільності», — йдеться у спільній заяві регуляторів.
Нові правила прямо забороняють випуск стейблкоїнів, прив’язаних до юаня, за межами Китаю без урядового схвалення, незалежно від того, чи йдеться про китайські, чи про іноземні компанії.
Контроль над токенізацією
Також значно посилюється контроль над токенізацією реальних активів — процесом переведення акцій, нерухомості, фондів або інших фінансових інструментів у цифрові токени.
Відтепер китайські компанії, які планують токенізувати активи за кордоном, зобов’язані отримувати погодження регуляторів або подавати офіційні заявки, а їх фінансові й технологічні партнери мають відповідати жорсткішим вимогам комплаєнсу.