Йоганссон розповіла, як зміниться життя українських біженців у ЄС після скасування тимчасового захисту

Після завершення дії європейської директиви про тимчасовий захист українські мігранти зіткнуться з новими правилами легалізації в країнах перебування. За словами спеціальної посланниці ЄС з питань українців Ілви Йоганссон, роки, проведені в Європі з цим статусом, не зарахують для отримання постійного місця проживання, а право залишитися отримають переважно кваліфіковані працівники та найбільш вразливі верстви населення. Крім того, Європа відмовиться від фінансових бонусів за повернення додому. Про це Йоганссон розповіла в інтерв'ю для Радіо Свобода. Що буде після тимчасового захисту

Після скасування статусу тимчасового захисту українцям доведеться переходити на національні дозволи на проживання (зокрема, робочі візи), які видає кожна окрема країна ЄС. Проте п'ять років, які біженці вже прожили в Європі, не будуть автоматично враховані для отримання статусу довгострокового резидента.

Як пояснила Ілва Йоганссон, чинне законодавство Євросоюзу має суворі обмеження: «Ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом». Відповідно, для більшості українців процес накопичення стажу для посвідки на постійне проживання (ПМП) розпочнеться з нуля за внутрішніми правилами обраної держави.

Бар'єри для працівників із низькими зарплатами

Отримати національні робочі дозволи зможуть далеко не всі українці. У багатьох країнах ЄС діють високі вимоги до рівня заробітної плати для іноземців. Якщо місцеві уряди не змінять ці норми, люди з низькими доходами (наприклад, працівники сфери обслуговування чи прибиральники) просто не зможуть легалізуватися.

Спецпосланниця ЄС зазначила, що наразі активно обговорює це питання з країнами-членами. Деякі з них вже почали знижувати зарплатні пороги для українців, які давно інтегрувалися. Проте, ті держави, які досі не ініціювали відповідних змін до своїх законів і працюють повільно, найімовірніше, вже ухвалили негласне рішення не полегшувати життя низькооплачуваним працівникам.

Гарантії для найбільш вразливих категорій

Європейський Союз чітко гарантує, що не змусить покинути територію тих громадян, які фізично не можуть про себе подбати.

За словами Йоганссон, країни ЄС вже погодили відповідні рекомендації: вразливі групи матимуть змогу залишитися на умовах, схожих до тимчасового захисту. Це стосується українців, які не можуть подорожувати через важкий стан здоров'я, а також неповнолітніх дітей без супроводу дорослих. Їм мають продовжувати захист і підтримку до того часу, «поки Україна не зможе забезпечити їхні потреби».

Чому ЄС не платитиме біженцям за повернення додому

На відміну від поширеної світової практики допомоги біженцям, Євросоюз не планує виплачувати українцям персональні грошові бонуси за добровільне повернення в Україну.

Ілва Йоганссон пояснила, що це принципове рішення. Воно ухвалене для того, щоб не стимулювати розкол суспільства та уникнути напруженості між тими, хто повертається з-за кордону з європейськими грошима, і тими громадянами (зокрема внутрішніми переселенцями), які весь час залишалися в Україні. Натомість європейські фонди спрямують фінансування на підтримку українських місцевих громад, щоб ці кошти йшли на школи, житло та лікарні, якими користуватимуться всі без винятку.

Строки дії європейського захисту

Директива ЄС про тимчасовий захист — це унікальний механізм швидкого реагування, який було вперше активовано 4 березня 2022 року саме для українців. Раніше Рада ЄС офіційно подовжила дію цього статусу до 4 березня 2026 року. Згідно з базовим європейським законодавством, це є максимальний термін (загалом 4 роки з можливими технічними коригуваннями до 5 років), на який може бути розтягнута дія цієї Директиви. Після цієї дати Брюссель та національні уряди не мають юридичного механізму для подальшого автоматичного продовження статусу, що робить перехід на національні візи неминучим юридичним фактом.