Чому держава не видобуває сіль на Закарпатті - версія ОВА
"Ця сіль справді би закрила потреби держави, її там багато і вона хороша. Тобто із сіллю в Тереблі дійсно немає жодних проблем. Є проблеми із власниками, які пересварилися, поблокували роботу один одного і зараз застрягли в судах", - повідомив Білецький.
Як зазначив начальник ОВА, це прикра історія, в якій держава, яка через повномасштабне вторгнення Росії залишилася без власного солевидобутку, опинилася в заручниках приватного бізнесу.
"Ця історія поставила в залежність всю державу - тому що своєї солі у нас так і нема, ми далі возимо її з Єгипту чи інших країн за 2 тисячі кілометрів. Ми не маємо нових робочих місць та податків, не маємо розвитку. А могли б", - акцентував Білецький.
Він також додав, що ОВА не може впливати на розвиток подій, бо йдеться про корпоративні права власників родовища.
"Звісно, ми намагаємося їх якось примирити, щоб розблокувати роботу. Але там складна історія. Мусимо розуміти, що історія зайшла в іншу площину - судову. Але питання порушувати треба, тому що суспільний інтерес не повинен страждати через непорозуміння кількох людей", - зазначив Білецький.
У серпні 2023 року у Закарпатській області добули першу сіль у межах розробки Тереблянського соляного родовища, що на Тячівщині. За попередніми підрахунками, обсяги видобутку можуть сягати 45 т на добу з опцією збільшення до 200 т в разі розширення виробничих потужностей.
Як повідомлялося, після попередніх геологічних досліджень та апробації Тереблянського соляного родовища у 2015 році зафіксовано, що воно має запаси кам’яної солі обсягом 15,5 млн т.
У квітні 2022 року Державне підприємство "Артемсіль", розташоване у місті Соледар неподалік від Бахмута на Донеччині, зупинилося через постійні ворожі обстріли.