Однаково під Москвою. Вчитування в рішення «УПЦ»
Що це було
Спершу митрополит в Києві Онуфрій запросив керуючих єпархіями, вікарних архиєреїв, а також по одному представнику від єпархіального духовенства, чернецтва та мирян на захід, що називався зібрання, тобто на щось, непередбачене статутом цієї організації. Лист не було опубліковано на офіційних сторінках структури, де Онуфрій вважається керівником, тобто первісно формально планувалося провести такий собі «мєждусабойчик» для виявлення тих, хто готовий підтримати Онуфрія у підкилимовій боротьбі. Вочевидь, так само первісно закладалася можливість трансформувати цю зустріч у щось більш значне, якщо Онуфрій буде задоволений представництвом. Так і сталося: після проведення засідання, відразу був скликаний Синод, після котрого проведено Архиєрейський собор, а після нього починається найцікавіше.
Дійсно, відповідно до Статуту «Собор скликається Предстоятелем Української Православної Церкви в міру потреби у складі архієреїв, кліриків, чернецтва і мирян» (п. ІІ. 2) і «Процедура обрання делегатів на Собор визначається Священним Синодом Української Православної Церкви» (п. ІІ, 2), але Синод визначає лише процедуру обрання. Право ж обрання делегатів належить єпархіальним зборам, як це зазначено в п. VII, 31. Навіть якщо єпархіальні збори висунули кандидатів на «зібрання» (а це зробили далеко не в усіх єпархіях), після оголошення про проведення Собору кожна єпархія мала провести збори для обрання нових делегатів або підтвердження повноважень делегатів, що були відправлені «зібрання», для участі в Соборі. Наскільки мені відомо, після оголошення про проведення Собору жодна єпархія не проводила збори, а, отже, делегатів не висувала. Таким чином, жодна з єпархій участі у «Соборі» не приймала, а тому статус цього заходу можна охарактеризувати лише як збіговисько.
Більш того, називаючи це збіговисько «Собором», митр. Онуфрій виступає як узурпатор церковної влади, порушуючи вимоги власного Статуту.
У будь-якому випадку, Статут також не містить словосполучення «Помісний собор». Проведення помісного собору – ознака автокефальної Церкви. Саме тому Москва не допустила, щоб таке словосполучення фігурувало в основному документі її дочірньої структури в Україні.
Читати далі